Ціни на продукти харчування зростають через карантин, твердить оператор ринку. Натомість економісти запевняють, що карантинні заходи не мають ніякого стосунку до подорожчання продуктів. За словами експертів, виправданим може бути підвищення цін у межах 10 відсотків – відповідно до зниження курсу гривні щодо долара. Все решта – спроба заробити на надмірному попиті, який виник на тлі карантину, і ця спроба може завершитися тим, що торговельним мережам згодом доведеться ціни знижувати, припускають фахівці.
Про рішення підвищити ціни на низку товарів першої необхідності через карантин заявляє оператор мережі продуктових магазинів «АТБ-Маркет». Причиною цьому нібито стало підняття цін постачальниками. У повідомленні компанії йдеться, що підвищення вартості товарів постачальники пояснюють значним зростанням витрат виробництва, пов'язаних із карантинними заходами, зокрема із забороною на велику кількість працівників в одному приміщенні, та транспортними обмеженнями. У компанії також переконують, що ситуація пов’язана зі стрімким зростанням закупівельних цін у постачальників склалася не тільки для торгової мережі «АТБ», але і для всіх операторів українського ринку роздрібної торгівлі.
«АТБ-Маркет» повідомляє, що подорожчали:
«борщовий набір» (картопля, капуста, цибуля, морква) на 35–128%;
Цукор – 8%;
Макаронні вироби – 9,5%;
Пшенична крупа – 11%;
Гречка – 51%;
Борошно – 5%;
Яйця – 6%.
Раніше в «АТБ» обмежили продаж товарів в одні руки. Тепер оператор заявляє, що магазини мережі забезпечені товарами всіх категорій в необхідному обсязі, та спроможні задовольнити споживчий попит в разі його збільшення, оскільки на складах є достатня кількість товарних залишків.
Настанови і погрози АМКУ
Тим часом ціни на продукти підвищують не лише в одній мережі магазинів. Це випливає з заяви Антимонопольного комітету України, який «на основі моніторингу цін по всій країні, повідомлень у пресі та звернень громадян» дійшов висновку, що ціни на продукти вже зросли у кількох регіонах.
З початку березня ціни на гречану крупу зросли більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16% Антимонопольний комітет України
«В деяких регіонах ми бачимо, що з початку березня ціни на гречану крупу зросли більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в деяких мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву», – зазначають в АМКУ.
Комітет заявляє, що вимагає від рітейлерів «оперативно надавати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни на крупи, хліб, цукор, борошно, найпопулярніші види м’яса, овочі».
Це не єдина заява АМКУ щодо цін у період карантину. Днями голова Київського обласного територіального управління АМКУ Олексій Хмельницький анонсував розслідування через ціни «Міжнародної авіакомпанії України» на авіаквитки. Раніше Антимонопольний комітет застерігав учасників ринку від завищення цін на ліки та товари гігієни через поширення коронавірусу. Ще раніше комітет нагадував операторам ринку про відповідальність за необґрунтоване підвищення цін на лікарські засоби.
Факти необґрунтованого підняття цін на лікарські засоби та предмети гігієни будуть ретельно досліджуватися в максимально стислі терміни Антимонопольний комітет України
«Антимонопольний комітет України офіційно повідомляє: факти необґрунтованого підняття цін на лікарські засоби та предмети гігієни будуть ретельно досліджуватися в максимально стислі терміни. Те ж само стосується й інших потенційних зловживань, наприклад, створення штучного дефіциту», – наголошували в АМКУ.
Крім того, у разі виявлення антиконкурентної поведінки Антимонопольний комітет погрожує накласти штраф в обсязі до 10% річного обороту компанії-порушниці. Утім, наразі про такі штрафи в умовах карантину не повідомлялося.
Кличко просить не мародерствувати
У свою чергу міський голова Києва Віталій Кличко під час брифінгу нагадав, що місцева влада не може втручатися в ціноутворення на товари першої необхідності. Відтак він просто закликав торговельні мережі не підвищувати ціни на продукти під час карантину, запровадженого у зв’язку з загрозою поширення коронавірусу, і звернувся знову таки до Антимонопольного комітету з проханням вирішити ситуацію.
Бізнес – є бізнес, а є насправді мародерство Віталій Кличко
«Ми розуміємо, який великий ажіотаж сьогодні відбувається в нашому місті й країні у зв’язку з обмежувальними заходами. Люди дуже схвильовані, йдуть до супермаркетів, запасаються продуктами харчування, товарами першої необхідності, а окремі торговельні мережі користуються цим для заробітків… Власників торговельних мереж хочу закликати: не піднімайте ціни необґрунтовано. Бізнес – є бізнес, а є насправді мародерство. Сьогодні важко всім і не треба наживатися на людях у такий складний час для країни», – наголошує Кличко.
Утім, держава практично не має інструментів контролю за ціноутворенням. Уряд Володимира Гройсмана розформував Державну інспекцію з контролю за цінами. Її повноваження і функції передали системі захисту споживачів, яка не має ні необхідних людських ресурсів, ні напрацьованої системи контролю, стверджує у коментарі Радіо Свобода економіст Олег Пендзин.
Він нагадує також, що Антимонопольний комітет не має структурних підрозділів, які уповноважені і спроможні контролювати ціноутворення, коли не йдеться про діяльність монополістів та картельні змови.
Водночас, на думку експерта, ціни на продукти харчування можуть зростати через зниження курсу гривні до долара.
Жодного зв'язку між карантином і підвищенням цін немає Олег Пендзин
«Жодного зв'язку між карантином і підвищенням цін немає. Всі пояснення «АТБ» – це все смішно. Причиною ситуації, є те, що, «дякуючи» світовій фінансовій кризі, тому, що з України тікають світові фінансові спекулянти, які «сиділи» в державних облігаціях, падає курс гривні. В силу того, що з минулого ринку у нас практично європейські ціни на продукти, у нас по цінах на соціально значимі продукти є імпортний паритет. Тобто навіть ціни на вітчизняні продукти формуються, виходячи з цін зовнішнього ринку. В силу того, що курс гривні падає, ціна європейська формально в гривнях росте. Пішов курс гривні на 10 відсотків – на 10 відсотків можуть зрости ціни. Тобто, що стосується «АТБ», то мова не про карантин, а про те, що вони підігнали ціну під курс гривні. Ціни можуть зростати на 8-10 відсотків. Це варіант для великих міст, де є конкуренція. У малих містах, де немає конкуренції, там де дійсно є проблема з локальними дефіцитами, там спекулянти можуть піднімати ціни ще й вище», – зазначає Олег Пендзан.
За місяць-півтора ціни можуть впасти – економіст
Якщо мова не йде про зловживання монополій чи картельні змови, то державі взагалі не варто втручатися у ціноутворення на харчові продукти у торговельних мережах. Зазвичай таке втручання призводить до підвищення рівня зловживань та корупції, зауважує у розмові з Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук. Він наголошує, що ринок продуктів харчування в Україні – є конкурентним середовищем, а відтак не має бути предметом для уваги з боку антимонопольного комітету.
Нині бізнес намагається у ціни закласти ризики можливих втрат, що пов’язано як з невизначеністю в умовах карантину, так і з курсом гривні. Через місяць-півтора може скластися ситуація коли операторам ринку доведеться знижувати ціни на товари. Адже спаде нинішній надмірний попит, споживачі будуть забезпечені товарами наперед, крім того, через карантинні заходи можуть істотно впасти доходи населення. Через ці причини попит на товари може впасти і тоді торговельним мережам заради збереження обсягів реалізації доведеться вдаватися до знижок, припускає експерт.
Виник надмірний попит на продукти харчування, що провокує бажання заробити на попиті Бори Кушнірук
«Виник надмірний попит на продукти харчування, що провокує бажання заробити на попиті. Крім того, потрібно розуміти, що бізнес опинився у ситуації невизначеності. Сьогодні можна продати товари за цінами відповідно до закупівельних цін. А що буде далі? Коли є прогнозована ситуація з курсом, з інфляцією, є можливість працювати, тоді немає причин для підвищення цін. Більше того, через конкуренцію, можливо, виникнуть причини їх знижувати. Хоч зараз і зростає попит на товари, згодом він впаде, через відсутність потреби і через суттєве падіння доходів населення внаслідок ситуації, що склалася. Можливо, торговельним мережам доведеться знижувати ціни, щоб зберегти обсяги реалізації. Зараз ціни можуть зростати, але згодом їх доведеться знижувати. Це може відбутися вже за місяць-півтора, через суттєве падіння попиту», – каже Борис Кушнірук.
